Intercultural Communication and Bilingualism: Educational Implications

The presentation examines the impact of language policies on the attitude of Ukrainians towards foreign (English) language learning. We claim that people who had a negative experience with instruction in their non-native language are likely to experience the same reaction when learning another foreign language. Results indicate that there is a strong correlation between experiences with instruction in non-native language and with learning foreign languages

Meet the professionals

Ukraine today is in the process of building solid relations with, or even becoming a member of various international organizations, like EU. In 2012, we (together with Poland) hosted the Euro cup, and international businesses saw Ukraine as a stable and reliable partner. Apart from political implications, this factor has opened additional market niches for translators and interpreters, and the need will only grow. Thus the article outlines the situation in the market as well as the challenges it faces

Dotting the I’s: Punctuation and Mechanics

Запропонований посібник має суто практичне спрямування. У ХХІ столітті ми пишемо набагато більше, аніж наші батьки у ХХ. Ми надсилаємо електронні листи, спілкуємося за допомогою СМС, долучаємося до Інтернет-блогів, форумів, і чатів у мережі. Коли ми влаштовуємося на роботу, перше враження на потенційного роботодавця справляє наше резюме, а не те, як ми говоримо чи поводимося. Все це дає підстави стверджувати, що задля того, щоб вийти на певний стандарт фахового спілкування іноземною мовою, людина має чітко й професійно організувати те, як вона пише. І у цьому може допомогти наша книга. У першому розділі проілюстровано вжиток розділових знаків англійської мови. Шляхом надання зразків із текстів видатних авторів та відомих особистостей у якості прикладів та матеріалів вправ, ми сподіваємося продемонструвати весь обсяг можливостей пунктуації у сучасному писемному мовленні, а також розширити фонові знання читача, що є вкрай важливим для не-носія англійської мови. Якщо Ви уважно вивчите всі ці приклади, Ви зрозумієте, як використовувати розділові знаки у Вашому власному письмі. Крім того, навчаючись правил пунктуації, Ви побачите, як розділові знаки надають Вам свободу у написанні речень, що якнайкраще передають Ваші думки. Другий розділ посібника присвячено механіці – умовним правилам письма, як наприклад, вжиток великих літер у першому слові у реченні чи написання назв книг або кінофільмів. Вам варто слідувати таким традиціям задля того, щоб Ваше письмо виглядало саме так, як очікується від освіченої людини. Третій розділ книги має на меті допомогти студентам приготувати власну роботу для подання на перевірку викладачеві, а також оформити наукову статтю, надаючи всі необхідні посилання, у випадку, коли її прийнято до публікації у європейському чи американському виданні. Нарешті, посібник містить додатки. Перший із них – це стислий довідник, що допоможе студентові зрозуміти знаки виправлення, зроблені викладачем. Другий додаток допоможе студентові уникнути найтиповіших помилок, яких припускаються українці у написанні англійських слів. За задумом наша книга зорієнтована на читача-студента й не є важкою у використанні. Чи дійсно можливо оволодіти англійською пунктуацією й технікою письма на рівні носія мови? Звичайно, можливо! Це лише питання знання правил, які наш посібник і показує.This guide is designed as a practical resource. In the twenty-first century, we write much more than our parents did in the twentieth. We send emails, SMS’s, join blogs, forums and chat-rooms on the Internet. When we apply for a position, the first impression on the potential employer is made by our CV, not by the way we talk or behave. All this gives support to the idea that to assume a certain standard of professional communication, one must organize his or her writing clearly, making it look professional. This is where this book might help. The first part of it illustrates the uses of punctuation marks. By giving sentences from prominent writers and well-known personalities for both examples and exercises, we hope to show the full range of possibilities for punctuation in contemporary writing as well as expand your background knowledge, which is crucial for non-native speakers of the language. If you study the examples carefully, you will gain understanding of how to use each punctuation mark in your own writing. Besides learning how to use punctuation correctly, you will see how punctuation can give you the freedom to write new kinds of sentences and express ideas in more effective ways. The second part of the guide is dedicated to mechanics – conventional rules such as the one requiring capitalization of the first word of a sentence or writing titles of books and films. You need to follow the conventions so that your writing will look the way formal writing is expected to look. The third part of the book aims at helping students prepare their paper for submission to the instructor as well as organize their article and acknowledge reference sources in their contribution, in case it is submitted for publication in Europe or the U.S.A. Finally, the book is followed by the appendices. The first of them is a compact reference guide aiming to assist learners in understanding the corrections made by the instructor. The second appendix helps students avoid the most common mistakes when spelling English words. The book was conceived as reader-friendly and easy to use. Can you really master punctuation and mechanics? Of course, you can! It is just a matter of knowing the rules the guide provides

Emily Dickinson’s Poetry in Russian and Ukrainian Translation: Synaesthetic Shift

Verbalization of complex senses and feelings may take many forms. Among them, there is a multifaceted verbal and poetic phenomenon of synaesthesia (Day 1996; Tsur 2007; Redka 2009). Our research is in line with Redka's (2009) view of verbal and poetic synaesthesia as a trope which is structurally represented as a word combination, a sentence or even a whole poem, and manifests itself in the text as the author’s perception of objective reality via color, visual, tactile, olfactory, auditory and gustatory sensation

Challenges of Translation: How Far Does Style Interfere with Responses from Different Cultures?

In this paper we carry out a stylistic comparison between the original in English and three translations (in Portuguese, in Ukrainian and in Russian) line by line, and compare the analysis with the reactions of 500 participants divided into 5 groups: Brazilians reading the original version; Brazilians reading the translation into Portuguese; Ukrainians reading the original version; Ukrainians reading the translation into Ukrainian; and Ukrainians reading the translation into Russian. We also compare the stylistic analysis of the authors of this paper to those of three expert readers in each language in order to validate the study. The results indicate that each translation does indeed create a singular context that affects the readers’ responses. In terms of methodology, this paper contributes by offering empirical data to individual and collective reactions. We demonstrate that the wording in which the poems are rendered affects the way readers perceive verbal artistry – for better or for worse. The implication for translation studies is the conclusion that translators should privilege effect over word-by-word renderings when performing their task. In terms of literature teaching, this paper indicates that teachers should be very careful when opting for translated texts

An Interdisciplinary and Empirical View of Literary Education: Using Original and Translated Poetry in the Classroom

Historically, literary research has prioritized hermeneutic interpretations over empirical approaches. Despite a few efforts to examine real readers’ emotional responses (e.g., Fialho, Miall, and Zyngier 2012; Zhang and Lauer 2015; Hakemulder et al. 2016; Miall and Chard 2016), investigations in the area of literary education have privileged theoretical discussions rather than looking at student-readers’ reactions. The chapter argues that, besides examining students’ reactions, cultural differences also come into play when reading in a foreign language, so they must be taken into account. Based on empirical evidence derived from a large-scale project involving three national groups – Brazil, Ukraine and the US – and four languages – English, Portuguese, Russian and Ukrainian (Chesnokova et al. 2009; Chesnokova et al. 2017), in this chapter we report briefly the results of how 995 participants (all university students of the Humanities from both private and public sectors in urban areas) responded to poems by Poe in the source text or in translation into their native languages. The participants from Kiev and Rio de Janeiro learned English as a foreign language. The North American respondents were undergraduate students from Portland, Oregon, majoring in English, History and the Humanities. We argue that the differences that surged in these studies cannot be overlooked especially when decisions are taken on what language the texts used in the classroom will be made available to the students. From a pedagogical perspective, this chapter aims at casting light on the intercultural implications involved when reading literary texts in original and translated versions and offers active learning strategies that may promote collaborative interactions in courses where literary interpretations are considered. It is true that when properly contextualized and discussed, texts from different countries, even when translated, may help students become more sensitized to cultural differences. In this paper, we present empirical data that enable us to state that, instead of following a traditional hermeneutic approach or discussing facts that a wide variety of texts may offer, the perception of how language works in translated texts may promote insights from other peoples and other world views

Як виміряти враження від поезії або Вступ до емпіричних методів дослідження у мовознавстві

Монографія має на меті ознайомити українського читача з можливими шляхами використання емпіричної методології у мовознавчому дослідженні. У доступній формі на прикладі реально проведених експериментів автор демонструє доцільність і перспективність такого підходу, а також надає читачеві змогу крок за кроком ознайомитися із методикою проведення лінгвістичного експерименту

Literariness in Readers’ Experience. Further Developments in Empirical Research and Theory

In the past, several studies have found empirical support for the psychological notion of foregrounding. In this article we will present the results of a series of reading experiments investigating descriptive and evaluative reader reactions to poems, both in their original form (containing rather heavy foregrounding, both deviation and parallelism) and versions from which all foregrounding has been removed. In this sense the research presents a replication of earlier experiments as well as a comparison with some more recent ones that failed to find empirical evidence for the notion of foregrounding. It will also cast light on Bortolussi and Dixon’s (2003) ‘rereading paradigm’. The results will be combined with a reconsideration of the concept of literariness, which will be confronted with the variety within a reader population, as well as with the diversity within a text corpus. The latter will be confronted with Van Peer’s (1991) effort to develop a descriptive definition of literature, incorporating the heterogeneous nature of the corpus of texts that are regarded as literary. Revisiting these aspects of texts and their reception may illuminate persistent problems in the theory of literarinessУ минулому ціла низка досліджень надала емпіричного підтвердження психологічному феномену висунення. У запропонованій статті автори презентують результати серії експериментів, що були спрямовані на вивчення описових і оцінних реакцій читача на поетичні тексти – як в їх оригінальному варіанті, сповненому експліцитного висунення у формі девіації та паралелізму, так і зманіпульованих версій, у яких таке висунення було вилучено. У цьому сенсі презентоване дослідження є реплікацією попередніх експериментів. Воно також має на меті порівняння отриманих результатів із висновками інших розвідок, що, на відміну від попередніх, не знайшли емпіричного підтвердження феномену висунення. Додатково розвідка покликана стати внеском у розбудову ідеї про «парадигму повторного читання» М. Бортолуссі і П. Діксона (2003). Автори поєднують презентацію результатів експериментів із теоретичним переосмисленням концепту літературності, який буде проаналізовано на прикладах різних читацьких спільнот і текстів. Такий підхід буде співвіднесено із спробою В. ван Піра (1991) розробити універсальне визначення літератури, яке б ураховувало гетерогенну природу всього корпусу текстів, що вважаються літературними. Переосмислення таких аспектів художніх текстів та їх рецепції може певною мірою пролити світло на існуючі проблеми теорії літературності

What Literature Does to Our Emotions, and How Do We Know? Empirical Studies Will Tell

The general feeling of malaise, if not crisis, in Literary Studies forces us to urgently look for solutions that will bring the discipline forward. This article is a call for a concentration on fundamental issues in the study of literature, and at the same time for a more rigorous and accountable methodology in studying both the content and the form of literary texts as well as readers' reactions to them. Some illustrations of work in the area of Empirical Study of Literature are provided, showing how fiction is a powerful regulator of human emotion, especially by formal features of the text. Case 1 reports a study which looks at the influence of narrative perspective (internal focalization in the first place) on judgements of readers. Case 2 delves into the textual ingredients by which readers' absorption in a narrative world is enhanced. These ingredients are foremost of a kind that goes under the name of "foregrounding" devices in literary studies. The conclusion from the research is that texts that are rich in foregrounding are better able to elicit a more complex response , i.e., a more powerful impact, from readers. In its turn Case 3 looks at how readers react to literary pieces dealing with deep human suffering. The findings indicate that literature is able to evoke strong feelings of empathy through its formal make-up. The results also support the argument that one's exposure to literature is the main variable to have an impact on prosocial behaviour, irrespective of personality, gender, age or social situation. Thus we claim that literary texts exert a powerful influence on readers' value sharing, absorption and empathy, and the impact can only be studied empirically. The article shows a way out of the current crisis, not by just opening up a new fashion, in which literary texts are "interpreted" in yet another way, mostly academically, but by taking literary texts seriously in their workings on the minds and hearts of readers - which is ultimately what texts are written for.Усвідомлення проблем, або навіть кризи, у сучасному літературознавстві стимулює вчених до пошуку рішень, які б сприяли прогресу галузі. Ця стаття закликає зосередитися на фундаментальних засадах вивчення літератури і застосовувати більш жорстку та контрольовану методологію у вивченні як змісту, так і форми художнього тексту, а також реакції читача на нього. У статті наводиться низка прикладів досліджень, які демонструють, що художня література є важливим регулятором емоцій людини, особливо завдяки формальним ознакам тексту. У прикладі 1 описується розвідка, присвячена впливу наративної перспективи (зокрема внутрішньої фокалізації) на судження читачів. Приклад 2 зосереджено навколо рис тексту, за рахунок яких поглиблюється занурення читача у наративний світ і які у літературознавчих студіях традиційно пов’язують із явищем висунення. Аргументується, що тексти, позначені значним ступенем висунення, викликають більш складну реакцію з боку читача і у такий спосіб справляють сильніший вплив на респондентів. У свою чергу у прикладі 3 вивчається реакція читачів на художні твори, присвячені глибоким людським стражданням. Висновки вказують на те, що завдяки своїм формальним рисам художня література у змозі викликати у читачів потужне почуття емпатії. Результати підтверджують точку зору про те, що саме звернення до художнього тексту є головним важелем впливу на просоціальну поведінку людини, який не залежить від її особистісних рис, статі, віку або соціального статусу. Отже, стверджується, що художні тексти справляють значний вплив на формування спільних цінностей, наративне поглинання і емпатію читачів, і науково вивчати такий вплив можливо лише за умов застосування емпіричної методології. У статті пропонується шлях виходу із сучасної кризи літературознавства, і не лише через відкриття нової академічної парадигми інтерпретації художніх текстів, але й за рахунок розуміння літератури як механізму раціонального та емоційного впливу на читачів – адже саме це є магістральним завданням літературної творчості.Осознание проблем, или даже кризиса, в современном литературоведении стимулирует учёных к поиску решений, которые бы способствовали прогрессу отрасли. Эта статья призывает сосредоточиться на фундаментальных принципах изучения литературы и применять более жёсткую и контролируемую методологию в изучении как содержания, так и формы художественного текста, а также реакции читателя на него. Приводятся примеры исследований, показывающих, что художественная литература может существенно влиять на эмоции человека, особенно благодаря формальным характеристикам текста. В примере 1 описывается работа, посвящённая влиянию нарративной перспективы (в частности внутренней фокализации) на суждения читателей. Пример 2 сосредоточен вокруг особенностей текста, за счёт которых углубляется поглощённость читателя нарративным миром, что в литературоведческих исследованиях традиционно связывают с явлением остранения. Приводятся аргументы в пользу того, что тексты, маркированные высокой степенью остранения, вызывают более сложную реакцию со стороны читателя и таким образом оказывают более сильное влияние на респондентов. В свою очередь в примере 3 изучается реакция читателей на художественные произведения, посвящённые глубоким человеческим страданием. Выводы указывают на то, что благодаря своим формальным характеристикам художественная литература в состоянии вызывать у читателей мощное чувство эмпатии. Результаты подтверждают тезис о том, что обращение к художественному тексту является главным рычагом влияния на просоциальное поведение человека, вне зависимости от его личностных черт, пола, возраста или социального статуса. Таким образом, утверждается, что художественные тексты оказывают значительное влияние на формирование общих ценностей, нарративную поглощённость и эмпатию читателей, а научно изучать такое влияние возможно лишь при условии применения эмпирической методологии. В статье предлагается путь выхода из современного кризиса литературоведения, и не только за счёт открытия новой академической парадигмы интерпретации художественных текстов, а за счёт отношения к литературе как к механизму рационального и эмоционального воздействия на читателей – ведь именно это и является магистральной задачей литературного творчества

So Sincerely, So Tenderly. Foregrounding in Pushkin’s “I Loved You”

In this chapter we provide an answer to the question why this particular poem, “I Loved you” by Pushkin, has become so famous. It doubtlessly belongs to the canon of literary love poems in the Russian language. But why? Its fame seems to be in flagrant contradiction with its simplicity. Indeed, many readers may not perceive anything particularly “literary” in the language of the poem. In what follows, we argue that this is a mistake, and that the greatness of the poem lies exactly in the illusion of simplicity that Pushkin creates, while at the same time expressing the deepest emotions to which lovers are able. Addressing the question of how we can verify our argument, we offer some examples of empirical methods by which one can investigate the reaction of readers to the poem